Нікіта Пуш – молодий, амбітний нападник МСК Дніпро. У сьогоднішньому інтерв’ю клубній прес-службі він розповість про початок футбольної кар’єри, своє хобі та про матч з легендами Динамо.

– Нікіта, як ти почав займатися футболом?

– Почав я займатися футболом у СДЮСШОРі, коли мені було 12 років. Мій тренер побачив, як я граю за школу і покликав мене на тренування. Роман Миколайович, з перших днів як я почав займатися футболом, повірив у мене  і тоді я зрозумів, що не зможу жити без футболу. У цьому році я завершив спортивну школу і потрапив сюди, в МСК.

– Ти почав займатися футболом в 12 років. Це досить-таки пізно. Чому саме у такому віці почав тренуватися?

– До 12 років я постійно займався різними видами спорту. Мій тато гімнаст – тому спорт у нашому житті був присутній завжди. Спочатку я ходив на брейкданс, потім був бадмінтон та греко-римська бортьба. Також займався тріатлоном. Цей вид спорту дуже добре підготував мене до футболу. Коли мені було 10 чи 11 років вперше прийшов у футбольну школу, але в мене нічого  не вийшло. Я три дні позаймався і зрозумів, що футбол – це не моє. А потім мене запросили у СДЮСШОР і все вийшло.

–  Чим займався окрім футболу?

– Поки був у СДЮСШОРі грав у міні-футбол. Був  гравцем футзальної команди Дніпро, яка була однією з найсильніших команд не лише у Черкасах, але й в Україні. Там були хороші, досвідчені футболісти у яких я перейняв непоганий досвід. У міні-футболі в мене все чудово виходило, навіть запрошували на перегляд у юнацьку збірну. Тоді як раз створювався МСК Дніпро і я поставив у приорітет великий футбол.

–  Чому ти обрав великий футбол, а не футзал?

– У мене є швидкість, яку мені подарувала матінка-природа. У футзалі я не зможу розкрити її на повну, на відмінну від  великого поля.

– Якби не футбол, яким видом спорту хотів би займатися?

– Я завжди любив бігати. Напевно, обрав би  легку атлетику. Мені подобається багато видів спорту: і волейбол, і баскетбол, і тріатлон. Але я не знаю, що робив би без футболу. Це найважливіше, що зараз є у моєму житті.

– Як ти потрапив до МСК Дніпро?

– Коли ми  закінчили спортивну школу, треба було думати, що робити далі. Звісно, я хотів поїхати на перегляд в юнацькі команди Прем’єр-ліги. Але дізнався, що в Черкасах створюють муніципальний клуб і вирішив поки що залишитися в Черкасах. Тим паче, тут хороші умови. Не у всіх команд Прем’єр-ліги вони є.

– Що можеш розповісти про тренувальний процес та тренерський склад МСК Дніпро?

– У нас дуже хороший тренерський штаб. Головний тренер Євген Тарасенко грав у Прем’єр-лізі та Лізі Європи. Це, напевно, мрія всіх хлопчиків пограти на його рівні. Тому ми всі беремо з нього приклад та дослухаємося до кожного його зауваження. Також сильні тренування дає наш другий тренер Богдан Віталійович. Кожне тренування – щось нове та цікаве. Звісно, щоденні заняття дають про себе знати. Якщо порівняти мене минулорічного і мене сьогоднішнього – я дуже виріс як у тактичному плані, так і у фізичному.

– За МСК ти почав грати у чемпіонаті України серед команд Першої ліги Ю-19. Що можеш сказати про цей турнір?

– Як на мене, то ці змагання були не дуже важкими. Хороша підготовка до аматорського чемпіонату. Ми вийшли з другого місця в плей-офф, але потрапили на хорошу команду – СК Дніпро-1. Обидві гри їм поступились. Не можу сказати, що вони повністю нас переграли, просто у деяких епізодах ми були слабшими.

– Зараз ви є наймолодшою командою, яка грає у аматорському чемпіонаті. Скажи, важко тобі дався перехід з дитячого футболу у дорослий?

– Мені цей перехід дався зовсім не складно. Я грав зі старшими з 16 років. Це був і футзал, і районний чемпіонат. Я звик грати з дорослими, тому мені не так складно адаптуватися до реалій аматорського чемпіонату. Нам просто треба набратися досвіду і ми будемо грати на рівні з дорослими.

– Чого вам не вистачає для перемоги в іграх аматорського чемпіонату?

– Не вистачає досвіду. Особливо у завершенні атак. У мене було багато нагод забити у першій грі, які я не зміг реалізувати. Але у нас є багато моментів – це добре. Треба їх реалізовувати і, звісно, грати уважніше в обороні. У другій грі, що була на виїзді, була сильніша команда. Кожен матч складний, треба працювати і вигравати наступні ігри. Можу пообіцяти, що ми будемо викладатися на повну і зробимо усе можливе, щоб здобути перемогу.

– Матч з легендами Динамо. Далеко не всім юнакам вдається пограти з такими видатними гравцями. Що ти відчував, коли виходив на поле проти Олега Гусєва та інших зірок київського клубу?

– Звісно це була гордість. Було приємно провести гру з гравцями, які грали у Лізі Чемпіонів проти Мессі та Роналду. Зіграти з футболістами такого рівня – велика честь. Я радий, що мені випала така нагода. Коли я був маленький і дивився на їхню гру, я навіть уявити не міг, що одного разу зможу з ними зіграти. Сам матч був деякою мірою розважальний. Зібралось багато людей, усім сподобалося. Хотілось би, щоб такі ігри були в Черкасах частіше.

– Щоб з ігрових якостей ти хотів у собі змінити?

– Я хотів би доповнити себе – краще завершувати атаки, щоб більше забивати. Інше у мене є, просто потрібно удосконалювати.

– Як відсвяткуєш свій перший гол у аматорському чемпіонаті?

– Підбіжу до фанатів, ультрас подякую їм за підтримку. Якщо на виїзді – просто порадію, але присвячу цей гол усім черкаським фанатам, адже ми граємо заради них.

Бліц.

• Народився у місті Черкаси.
• Вихованець СДЮШОР м. Черкаси
• Перший тренер – Роман Миколайович Халявка
• Улюблений гравець – Ліонель Мессі
• Улюблена команда – Барселона
• В українському ель-класіко вболіває – за Шахтар
• Футбольна мрія – стати професійним футболістом, зіграти у Лізі Чемпіонів та іспанському чемпіонаті.

Усі найцікавіші новини з сайту Табло можна отримувати в нашому телеграм-каналі