Гравець Цетуса Петро Степанов в інтерв’ю Табло розповів про поразку в 2 турі області проти Рувера (3:2) та секрети своєї адаптації в Цетусі.

Важливо, що це перше інтерв’ю 33-річного Степанова. За його словами, раніше він ніколи не спілкувався з пресою як футболіст. До того ж, сьогодні, 4 грудня, гравець святкує день народження.

– Зайдемо здалеку, минулий чемпіонат ти майже пропустив через травму. Сумував без футзалу?

– Так, була травма меніску. Звісно сумував. У мене ще погано пройшла операція – я місяців п’ять не міг взагалі бігати. Зазвичай, у хлопців це місяць і можна рухатись. Сидиш на трибуні, а всі друзі на полі грають. Тим паче, як мені казали, на мене дуже розраховували, а ми навіть у плей-офф не вийшли.

– Перший тур цього сезону в тебе вийшов змазаний, згоден?

– Так, я дуже погано почувався через сімейні проблеми. Та і я ж такий футболіст – можу дати хорошу гру, а можу – незовсім хорошу. Нестабільний. Гра на гру не приходиться.

– Як прокоментуєш матч з Рувером? Результат закономірний?

– Як учасник програвшої команди, вважаю, що на 3:3 ми награли точно. Тим паче, Ярік Іщенко в кінці тащив – зробив два рятівні сейви. Ми могли робити рівним рахунок. Та і у нас багато людей випало. Частина гравців не тренувалася протягом тижня. Ну і Рувер – сильна команда. Завдяки приїжджим, це не той колектив, який ми знали раніше. Вони одні з головних претендентів на перше місце.

– Із чим пов’язана така різниця між першою та другою грою у твоєму виконанні?

– Не знаю. Якось перша гра за стару-нову команду вийшла скута, бо у хлопців є свої взаємодії. А от у другій я розкрився, ми з партнерами завелись, тому що на приїжджих є завжди особлива реакція. Коли граєш проти своїх із року в рік – не така мотивація. А тут чужі люди хочуть забрати у тебе твоє. Вони мотивували показати, що немає тут їм що ловити. Емоцій було багато.

– Розкажи, як забивав.

– Перший гол взагалі дуже просто. Ми не видумували ніякі стандарти – з Вітьою Пархоменком домовились, що він біжить в стінку, я б’ю в нього, а він ухиляється від м’яча. Так і вишло – Ярік не встиг зреагувати. А другий гол… У мене, якби, небагато талантів – прибрав у бік і пробив, тому так і вийшло. Влучив між ніг Іщенку. Міг ще забивати, коли в стійку поцілив, але не пощастило.

– Тобі важливо бути лідером в команді, щоб на тебе грали?

– Скажу так: багато хто думає, що мені через мій зріст краще грати стовпа, але чесно це зовсім не моє. Мені краще грати з м’ячем. У першому матчі мене використовували саме як стовпа, а в другому Бодя Щерба сказав грати більше з флангу – проходити в центр і бити. Так мені справді зручніше. Ми хоч і досвідчені, але футзалу навчаємось щороку. Постійно щось відкриваємо.

– Ти задоволений собою в грі проти Рувера?

– Задоволений, що забив, бо я цього давно не робив. Я переживав, щоб не зіграти гірше ніж з Карбоном. Ну хлопці сказали, що зіграв добре. Був би більш задоволений, якби забив третій і ми взяли очко й позбавили суперника пунктів.

Фото – АРПІ Запоріжжя

Усі найцікавіші новини з сайту Табло можна отримувати в нашому телеграм-каналі