Лідер кочубіївського Базиса Юрій Гріщенко у четвертій частині інтерв’ю Ігорю Соболенку розповів про період кар’єри в Базисі.

– Скільки ти пробув в «Уманьферммаші»?

– Лише один сезон.

– Що стало причиною зміни команди?

– Поступила пропозиція від СК «Базис». Зважив всі «за» … і погодився!

– Якщо не секрет – що таки змусило змінити колектив? Що були такі “за” для такого рішення? Адже на той момент «Уманьферммаш» ледь не став чемпіоном області і був вище в таблиці за “Базис”.

– Нема ніякого секрету.:)) Є в Христинівці дитяча футбольна команда «Фортуна» . Був час, коли я допомагав Мітасову В.В. тренувати. Також він проводив діткам тренування в Кочубіївці і хотів, щоб надалі я йому і там допомагав. Тому переконував мене, що було б краще, щоб я виступав за СК «Базис». А переконувати він вміє, як ні хто інший:)) Найбільшим аргументом було те, що в «Базисі» постійні тренування!

– І в твій дебютний сезон «Базис» завоював свої перші в історії медалі чемпіонату області в 2016-му? Що згадаєш про той сезон?

– Сезон видався важким. Ми провело гарну підготовку до чемпіонату. На нас в перших двох турах чекало два дербі. З віце-чемпіоном минулого року «Уманьферммашем» ми перемогли 1:0, і з чемпіоном «УТК» зіграли 3:3, коли на останніх хвилинах Дзига О. зрівняв рахунок. Потім через декілька турів зіграли в нічию з «ЛНЗ». Після цих матчів ми повірили, що нам під силу поборотися за медалі. Запекла боротьба велася за 2-3 місця. Так як «ЛНЗ» був недосяжний. В підсумку ми стали треті.

– Там ще варто згадати вихід у фінал обласного кубка 2016-го. Фінал в Умані пам’ятаєш?

– То здається було 2017-го?

– Так, це я вже поспішив. На старті 2017-го. 

– Звичайно пам’ятаю. Ми в 1/2 по сумі двох матчів пройшли «Альтаїр». 2:2 на виїзді і 1:1 в дома. Вийшли до фіналу, де зустрілися з « ЛНЗ». Вперше СК «Базис» дійшов до фіналу. Багато глядачів, вболівальників прийшло нас підтримати, була чудова атмосфера. Але, нажаль, ми поступилися 0:2.

– Тоді “ЛНЗ-Лебедин” був все ж не по зубах?

– Так, вони в тому році і чемпіонами стали, не програвши жодної гри.

– Є таке діло. А як справи складалися у «Базиса»? Досягти якоїсь вершини (тих таки “бронзових” медалей) важко, а втриматися там ще важче.

– Так, дійсно, сезон був дуже важким, тоді перше і друге місце в чемпіонаті розприділили «ЛНЗ» і «УТК» ,а за бронзові медалі була заруба між чотирма командами до останнього туру! Пам’ятаю в перед останньому турі Монастирище на виїзді переграло «Альтаїр». І якщо ми в останьому турі перемагали Чорнобаї, то виборювали бронзу. Так і сталося! Тим самим випередили «Уманьферммаш» і «Альтаїр».

– В наступному році, в 2018-му, «Базис» не виборов медалі. Що стало причиною?

– На мою думку нам не вистачило свіжості в кінці чемпіонату, не було конкуренції, не вистачало гравців, які могли вийти і підсилити гру. Через це ми програвали ряд важливих ігор.

– Тобто до стабільної основи бракувало і такої ж якісної, як кажуть, “лави запасних”?

– Так. 

– На наступний сезон вдалося це питання вирішити? Чи тепер для успіху вистачило і сильної “основи”?

– Так, в наступному сезоні це питання було вирішене. Декілька важливих ігор ми виграли за рахунок гравців, які виходили на заміну і підсилювали гру.

– Тоді давай детальніше про сезон 2019 року. Найуспішніший сезон в історії “Базису”. Здобуто вперше “срібні” медалі. Того більше – до останнього боролися за чемпіонський титул. Як то було? Які найяскравіші спогади? Яке стояло завдання на сезон?

– Дійсно, сезон видався для нас історичним. Завдання на сезон стояло бути в трійці призерів. Були за крок до чемпіонства, але, на жаль, за два тура до завершення чемпіонату поступилися прямому конкуренту , “Альтаїру” 1:2, хоч нас влаштовувала б і нічия. В цьому сезоні команда була як одне ціле, всі підтримували один одного, був дружній колектив і на полі, і поза ним . Це не могло не позначитися на грі! В першому колі ми програли лише одну гру, «Златокраю» і зіграли внічию з «УТК». І уже розуміли, що в другому колі можемо поборотись за чемпіонство. І все складалось непогано, але, програвши одну гру в другому колі, «Альтаїру», задовольнилися срібними медалями. Дуже приємно, що на всіх іграх присутній наш президент команди Володимир Олексійович і вболівальники. Це звичайно мотивує. Хочеться їм за це подякувати.

81. Які плани на сезон 2020-го? Чи є варіант, що буде ставитися завдання поборотися за чемпіонство? Чи не розглядається варіант спробувати свої сили в аматорській першості України?

Керівництво команди задач на сезон ще не озвучувало, але я думаю вони будуть максимальні. Будем боротися за кубок і за чемпіонство. А на рахунок аматорської першості України, то розмов поки що не було.

Усі найцікавіші новини з сайту Табло можна отримувати в нашому телеграм-каналі