Лідер кам`янського «Олімпу» Антон Оганесов та минулорічний кращий бомбардир чемпіонату області з футболу, після дебютного матчу в турнірі на підтримку ЗСУ в якому він оформив дубль  спеціально для ТАБЛО розповів про те, як вдається бути у такій формі.

Як у 42 роки бути найкращим бомбардиром  не тількі команди, але і чемпіонату? 

Чесно сказати, дуже приємно. Але це заслуга ще тих хлопців, які мені «підносили снаряди», а моя справа тільки бути в потрібному місці і в потрібну годину. Звісно вже  роками напрацьована реалізація. Із цього приводу розповім одну історію. Ми були на зборах у Польщі і грали з Погонь – команда з вищої ліги. Мені було тоді 20 років. Я дивився як там грає один нападник. Він був чорношкірий і з потужними габаритами. Так, він ходив по полю 20 хвилин і жодного разу не прискорився. Я ще подумав, що це за клоун, як він там грає. Але одного разу йому дали в зону і він як прискорився та забив гол. Після цього він знову ходив хвилин 20 пішки. В інший раз він знову прискорився і забив другий. Ось тоді я зрозумів, як люди грають правильно, головою. Не бігають безглуздо. Кожен грає у своїй зоні і робить результат.

Це ти настільки сильний гравець, чи інші слабкі? 

Я напевно звичайний, який був в 20 і в 42 роки. Трохи досвідченішим став і бігаю вже точково. А так, то хлопці, скажу чесно, дуже хороші. Доводититься перегравати мізками нашу молодь)) Але, ще раз підкреслю, хлопці в ЧО дуже хороші і стає все складніше і складніше. Тим більше я не молодію, а молодь підтягується.

До скількох років плануєш грати?

 Ой, це дуже важке для мене питання. Ми народилися у той час, напевно, коли футбол був для нас всім життям і як його кинути або попрощатися- не розумію. Скажу так, як відчую, що все, не встигаю або стаю слабкіше, то закінчу відразу. Не хочу своє прізвище ганьбити, воно зароблялось великим і складним шляхом. Тому потрібно йти, щоб пам’ятали і згадували, а не поливали.

Ти у черкаському обласному футболі вже давно. Розкажи коли і як це було?

Ой, я навіть вже і не згадаю. У мене були не великі проблеми в Казахстані, щодо потрапляння у заявку, і мені потрібно було пограти десь для практики. Це, напевно, був 2006 рік. Мені олександрійські хлопці, які тоді грали в Кам’янці, запропонували приїхати та їм допомогти. Я з радістю погодився. Тоді був керівник Васильович Гарнага, царство небесне. І з того часу я познайомився з Анатолійовичем Вагіним. Ось і зав’язалася наша дружба.  Зізняюсь чесно, тоді був сильний чемпіонат і дуже багато хороших як команд, так і  гравців.

Назви трійку гравців які тобі найбільше симпатизували під час твого виступу у ЧЧО?

 Ой, я не можу сказати про трійку. Їх було значно більше. У ті роки коли я ще був молодший, то це були такі виконавці, як Фощій, мій друг-Вагін, Казанюк, Янчук, Диндіков, Берун, Щербина, Репін, Гуд, Підвисіцький, Мачульский, Гопка, Безгуба, Гамалий, Поліщук, Горобец, Гріщенко. Якщо кого забув, то не осудіть. Було дуже багато класних гравців.

Що побажаєш футбольним вболівальникам Черкащини?

Хочеться, по- перше, побажати черкаським уболівальникам миру і перемоги для нашої України. Щоб ми могли всі спокійно грати у футбол і радувати наших уболівальників. Футбол з вашою підтримкою тільки розвиватиметься. Тому, щоб не сталося, завжди залишайтись відданими своїй команді в гарні і погані часи, а футболісти це відчувають) Слава Україні!!!

Усі найцікавіші новини з сайту Табло можна отримувати в нашому телеграм-каналі