Вадим Тенжицький має одразу три статуси: дитячий тренер семи груп у СДЮСШОРі, вчитель фізичної культури в школі №27 імені М. К. Путейка і гравець аматорського клубу Карбон. 

У складі Карбона Тенжицький став найкращий бомбардиром DEFENDA-Ліги 2025, забивши 21 гол за 16 матчів і випередив найближчого переслідувача на 5 м’ячів. 

Спеціально для Табло Вадим розповів, як поєднує всі амплуа, як переміг свого тренера в ДЮФЛУ і скільки пропозицій має від інших команд.

– Як вдається поєднувати вчителювання в школі, тренерство, гру і тренування за Карбон у декількох турнірах? Як ти підлаштовуєш ці графіки, або ж сам підлаштовуєшся під графіки?

– Якщо відверто, то це завдання із зірочкою. Спочатку збираю всю інформацію на тиждень. Потім починаю все поєднувати: зранку уроки в школі після яких їду до дітей на тренування і потім звідти переїжджаю на тренування до Карбону. 

У школі колектив інколи “прикриває” і завжди підримує, якщо є якісь дитячі або дорослі ігри. На тренуваннях дітей допомагають колеги, якщо потрібно, але найголовніше, що батьки знають моє навантаження і з розумінням ставляться до змін у графіку. Навіть додам, що в цьому сезоні найпалкіші  та найгучніші вболівальники Карбону були саме батьки моїх вихованців і вони вміють гарно мотивувати. У Карбоні також ідуть на зустріч, тому якось викручуюсь.

– Знаю щонайменше одну команду в Черкаській області, яка хоче заманити тебе до себе. Чи є ще пропозиції і як ти до них ставишся?

– Насправді, у чемпіонаті області є достатньо пропозицій. Навіть є дуже цікаві пропозиції з інших областей грати на їх область і на аматорів. Також мав дві пропозиції з Другої ліги. Ставлюсь до цього позитивно, бо це означає, що інколи навіть по м’ячу влучаю. Але поки я гравець Карбону.

– Як ти бачиш це в перспективі, адже у випадку виходу Карбону в Другу лігу, мабуть, доведеться суттєво перекроїти свій графік?

– Будь-які виклики в житі – це чудовий досвід, тому вбачаю тільки позитив.

У першу чергу хочу допомогти нашому президенту Нареку Казаряну втілити його план у реальність і розвивати черкаський футбол та молодь. У якій це буде ролі я не можу знати на 100%, але гадаю що дві футбольні людини знайдуть спільну мову. 

– Як вважаєш, на скільки відсотків Луїс Суарес схожий на тебе?

– Ти не перший і напевно не останій, хто про це говорить. Взагалі це крутий нападник і я завжди брав з нього приклад. Думаю відсотків на 70, але я трішки менше влучаю по м’ячу.

– Чи справедливо вважати, що ти розкрився як бомбардир під керівництвом Ігоря Столовицького?

– Напевно так, але є багато факторів, які впливають на забиті м’ячі. Тому краще сказати, що спільна робота хлопців та тренерів призвела до моєї результативності цього сезону.

– Чи використовуєш ти якісь його методи у тренувальному процесі з дітьми?

– В Ігоря Михайловича великий футбольний життєвий шлях і я думаю, що потрібно обов’язково прислухатися та брати для себе щось нове. Тому не соромлюсь і використовую вправи, або просто запитую в нього поради.

– Як відчувалась перемога над Ігорем Михайловичем у ДЮФЛУ близько місяця тому? (СДЮСШОР – Дніпро-80 3:0)

– Для мене це було перше дербі в ролі головного тренера в чемпіонаті України, тому мотивація була на найвищому рівні. Дуже хотів перемогти та налаштовував свою команду тільки на позитив. Ми були аутсайдерами, але в дербі це поняття зникає і на футбольному полі все вирішує бажання перемогти та дисципліна.

У Карбоні були жарти, що футболіст не може обіграти головного тренера, бо більше не зіграю. Після гри ми потисли руки і перемкнулись уже на Карбон, там у нас одна мета. 

– У тебе сьогодні день народження (17.11). Який найкращий подарунок отримував за все життя?

– Відповім не на день народження, а в цілому за життя! Це народження моєї донечки Емільки і такий подарунок запам’ятовується на все життя!

Усі найцікавіші новини з сайту Табло можна отримувати в нашому телеграм-каналі