Захисник київського «Динамо» Віталій Миколенко розповів про те, як проводить час у період карантину, пов’язаного з CoVid-19, своє нове хобі – риболовлю – і домашніх тварин: кішку Дусю і собаку Бакі.

Про це пише офіційний сайт клубу. 

– Карантин намагаюся проводити з користю. Днями їздив із татом на риболовлю, разом з батьками займався домашніми улюбленцями: кішкою і собакою, грав на комп’ютері в Counter-Strike. Не повірите, але я теж в одній команді разом з Артемом Шабановим і Микитою Бурдою (посміхається). Грав з хлопцями буквально за 20 хвилин до вашого дзвінка. Одну гру виграли, а одну програли. Це відмінний спосіб відпочити після домашнього тренування і комплексу вправ, який нам дали в порядку індивідуальної роботи. До слова, у п’ятницю ввечері їздив на базу і займався в тренажерному залі, там якраз не було людей, та й його ніщо не замінить, а в основному займаюся вдома. Серіали вже всі переглянув, тепер перебуваю в процесі вибору цікавих фільмів.

– Риболовля – це ваше хобі?

– Так, але це захоплення з’явилося у мене не так давно. Рибалку дуже любить мій тато, а я долучився лише півроку тому – восени. Їздив із ним у дитинстві, але тоді мені не подобалося довго сидіти просто так у тиші, а зараз вже отримую від цього задоволення. Цього разу їздили рибалити на Десну, в село недалеко від Києва, – там котеджне містечко з дачними ділянками. Раніше тато туди часто їздив і привозив великий улов, а цього разу майже нічого не піймали, напевно, у риб теж карантин (посміхається). Так що більше насолоджувалися природою, красивим видом, гарною погодою, тишею і відсутністю людей. Постійно сидіти вдома неможливо, а рибалка – відмінний спосіб відпочити і розвіятися. На неї потрібно їхати на цілий день: розкласти і скласти – вже години три пройде. Із задоволенням би показав вам фото з риболовлі, але ніколи їх не роблю, оскільки під час цього процесу взагалі відкладаю телефон подалі.

– Як так вийшло, що у вас відразу двоє домашніх тварин: кішка і собака?

– Кішка Дуся у нас з’явилася давно – вісім з половиною років тому, її мама принесла з роботи, куди вона прибилася з вулиці, причому, в досить дорослому віці. Вона народила кошенят і потрапила в руки до волонтерів, а від них – до мами вже без кошенят. А собаку, бігля, ми купили недавно – два місяці тому, назвали Бакі. Вони з Дусею поки воюють – не можуть звикнути один до одного. Може, вони так грають, але факт у тому, що один гавкає, а друга шипить. Але в цілому, з ними цікаво грати, вони завжди веселять і піднімають настрій, але в той же час, і вимагають уваги. Сьогодні, наприклад, не давали мені тренуватися – лізли цілуватися і облизувати мене (посміхається).

– Уже знаєте, які плани у команди на найближчий час?

– Нам повинні повідомити про подальші дії в неділю вдень. Мені здається, будемо тренуватися маленькими групами по кілька осіб. Якщо чесно, вже хочеться працювати, щоб не втрачати форму, та й нудно без тренувань і матчів. У відпустці хоча б можна кудись поїхати, а тут навіть з дому бажано без потреби не виходити, та й ситуація невизначена – не знаєш, чого чекати. Єдиний плюс ситуації, що склалася – це те, що можна більше часу проводити з рідними. Я живу разом з батьками, намагаюся приділяти їм більше уваги і ціную наші спільні заняття, особливо, сімейні вечері, які є для нас традицією. Ми збираємося разом, ділимося новинами, щось обговорюємо.

Динамо продовжило карантин до 29 березня.

Усі найцікавіші новини з сайту Табло можна отримувати в нашому телеграм-каналі