Черкасець Олег Литвинов минулими вихідними змагався на Ukrman Triathlon – це змагання залізних людей, які долають різні дистанції: плавання – 3.8 км, велоперегони – 180 км, біг – 42.2 км. Для спортсмена – це вже п`яті змагання.

Наскільки складно цього разу було Олегу він спеціально розповів для сайту ТАБЛО.

Як зазвичай готуєтесь до таких змагань?

Тренуюся я майже кожен день. З огляду на те, що у мене є робота та сім’я.

Влітку я бігаю кроси, тренуюся в біговому клубі CrossRunChe, їжджу на велосипеді та плаваю в Дніпрі. Взимку теж кроси, басейн і вдома займаюсь на вело станоку. 

Розкажіть, чому знову такі складні змагання?

До цих змагань я пройшов 4 залізні дистанції (2 ukrman і 2 triatman) та дві бігові сотки. Також 10 марафонів і більше 20 напівмарафонів, 2 рази перепливав Дніпро (10 км) один раз плавав по річці Псел (10.5 км).

Але цього разу я вперше зійшов з дистанції (DNF) на Ukrman Triathlon в силу суб’єктивних факторів.

Етап з плавання 3.8 кілометрів (за фактом 4.1 кілометри) я подолав за 1 час 18 хвилин, вже тоді почався дощ. Виїхав на вело етап, проїхавши 25 кілометрів, у мене трапляється перший прокол. Дощ посилився. Міняючи камеру я неймовірно замерз. На 60 кілометрі трапляється другий прокол, знову замінюю та продовжую їхати. Запасок більше немає. На 85 кілометрі – третій прокол і я розумію, що дистанція для мене закінчилася. Дзвоню організаторам, прошу евакуювати. Через 40 хвилин повз мене проїжджає учасник і дає мені ще одну камеру. Я дзвоню організаторам, скасовую евакуацію і їду далі. Дощ не припиняється. Дорога вся розбита, кожна калюжа може стати фатальною.

Я доїжджаю 120 кілометрів, змінюю велосипед і їду ще 60. На все це було потрачено більше 10 годин. Після вело етапу я приїхав до рідних, які мене зустрічали. Спати потрібно було  в сирих наметах і я приймаю рішення зійти з дистанції. Я б спокійно пробіг марафон (42.2 кілометри), але я б закінчив бігти в 24.00. Потрібно було вирішувати питання з нормальним нічлігом. Так ще й наступного дня їхати на машині 500 кілометрів. Тому я вирішив зійти. Собі я вже не раз доводив, що можу і ще не раз це доведу. Але в цей раз вирішив  зійти. Важко сходити з дистанції знаючи, що ти зможеш пройти  її до кінця. Але іноді треба приймати дорослі рішення. В цьому році ще залізна дистанція в Сухолуччі TRIATMAN, Одеська “сотка”, заплив на 10 км в Кременчуці та багато цікавого.

Розкажіть, чому виступаєте в такому складному виді спорту?

Все почалося більше 6 років тому з легкої пробіжки та бажанням змінити своє життя. Пробіг свій перший напівмарафон, потім марафон, а далі мене потягнуло в триатлон. Купив велосипед, а плавати я навчився ще в дитинстві. І так мене затягнуло в триатлон.

Я вважаю, що у кожного поважаючого себе чоловіка повинно бути хобі. А триатлон і спорт в цілому – це дуже сильне хобі, яке має на увазі під собою дисципліну, правильний тайм менеджмент, роботу над собою як у фізичному, так і в психологічному плані.

Чи не хочеться повернутись у футбол?

З футболом я закінчив. Так як у футболі, на мою думку, багато агресії і це дуже травманебезпечний вид спорту. Я- веган і вважаю, що це дуже допомагає в спорті на витривалість.

Усі найцікавіші новини з сайту Табло можна отримувати в нашому телеграм-каналі