Лідер кочубіївського Базиса Сергій Мачульський у восьмій частині інтерв’ю Ігорю Соболенку розповів про кар’єру в Драбові і фінансові можливості футболістів. 

– Ну і замикаємо коло – після “Уманьферммашу” в “Базис”?

– )))))знову ні. Ще був «Альтаїр»

– Точно! Було діло! Тут такі мемуари, що голова обертом))) Як в “Альтаїрі” справи пішли? Команда теж мала амбітні цілі

– )))))) Ну почну з того, що у мене була травма серйозна і майже півтора місяці гіпс! В результаті зайва вага, фізичні кондиції та і форма не в порядку. Справи тут бажали кращого. Цілі амбітні, але все дуже складно.

«Альтаїр», 2017 рік.

– Що ж там так все ускладнювало?

– На мою думку, підхід до справи! Хоча я і перегорнув цю сторінку для себе з не найкращими спогадами. Але завжди має бути фактор людяності, щоб при зустрічі не було соромно дивитись в очі!!!!

– Не буду провокувати тоді. Перегорнуто ту сторінку то перегорнуто. Виходить, що в непростий для тебе період сталася чергова зміна команди?

– Так, людина після травми апріорі не може конкурувати з усіма. Тому я провів майже все коло на лаві запасних, а інколи і поза заявкою! Тому на мою думку, порядно було б поговорити і повідомити, що не бачать надалі в команді! А не передавати через Товариша. Життя ж не закінчується ))))

– А тобі через когось передали, що не бачать надалі в команді?

– Так, через кума))) Що дивно для сучасного світу))))

– Таки да – в сучасному світі зв’язок на відповідному рівні. Тебе сильно зачепила ця історія?

– Так, але я і сам не бачив себе надалі там! Мене в Білозірї списували двічі, а я воскресав)))) Тому і цей раз не сильно знітився! Праця і бажання все перетруть, ну і плюс віра людей!

– Припускаю, що в тебе навіть стимул додатковий появився відновити форму і знову показати на що вартий. Яким чином відновлювався після травми і повертався до кондицій?

– Хочу подякувати всій сім’ї «Базису», яка реально реанімувала мене. Остання крапля терпіння залишилась саме в Паланці проти «УТК». Тоді Юрчик набрав і запитав, чому я не грав. Я відповів правду. Поговоривши, підсумував, що запропонує мої послуги тренеру! Я живу навпроти пляжу, тому фізичні кондиції не були особливо проблемою. А от ігрові кондиції бажали кращого! Тому і подякував на початку всій сім’ї «Базису», що через ігри терпіли мене)))))

– Ну от тепер замкнули хронологічне коло)))) Логічно припустити, що від добра добра не шукають і ти наразі не плануєш змінювати команду?

– Звісно ні))) Мене абсолютно все влаштовує!))

– Поки що закінчення року і можна потішитися здобутим результатом. Чи вже є в клубі думки про рік прийдешній? Ну, наприклад, не йде мова про можливі завдання на сезон – вибороти кубок області чи чемпіонство, чи, можливо, спробувати себе по аматорах в Україні?

– Однозначно команда буде брати участь в обласних змаганнях, звісно з завданнями))) Амбіції звісно зросли і я думаю однозначно будуть стояти найвищі задачі! З приводу аматорів, то все в цьому житті можливо!!))))))

Хіти від Мачо… Про гроші теж згадаємо…

– Ну в аматорському футболі завжди кажу – раніше кінця зими нічого не спрогнозуєш в нашій країні))) Дай Боже, щоб були команди і мали амбітні плани! Давай тоді ще пам’ять понапружуємо. Пройдемося так би мовити по хіт-парадам від Мачо))) Назви збірну з гравців, з якими ти грав за всю кар’єру.

– Хітямби))

В воротах – однозначно Васіліч.

Справа – я, граючий тренер))

В центрі – Карась, Каплюченко.

Зліва – Каліна. 

Хав правий – Горобець . 

В центрі – Ротань, Ткаченко .

Ліворуч -Юрій Петрович.

В нальоті – Янчук і Гопка.

– Яка найвагоміша, найцінніша перемога в тебе?

– Взагалі чи в цьому році?)

– За всю кар’єру зараз будемо “самий-самий” розбирати.

– Ого, так і не згадаєш))))

– Зато ж цікаво все перегорнути в пам’яті)))

– ))))згоден, пів дня копаюся вже))))

– Давай я тобі зразу накидаю “номінації”))). 1. Найцінніша перемога. 2. Найпамятніший матч. 3. Найдраматичніший матч. 4. Самий дивний матч.

– Найцінніша перемога, мабуть, мій перший кубок області в «Ходаку», по пенальті над «ЛНЗ».

Найпамятніший, мабуть, «Холодний Яр» – «Зоря», коли я забив переможний м’яч.

Найдраматичніший – матч-відповідь «Уманьферммаш» – «УТК».

Ну а дивний це звісно в Яремчі.

– Найвдаліший сезон твій це коли визнали кращим гравцем області?

– Думаю да. Центр, бум, пік, мабуть. Вдалих багато.

– Назвеш свої сильні і свої слабкі сторони як гравця?

– Звісно))) Сильні -характер, фізичний розвиток, інколи «другий поверх», почав трохи читати гру))))))

Слабкі – швидкість, емоції , фінти (на полі)))))))

– З фінтами за полем навпаки – в порядку?)))

– Ну зараз я собі цього дозволити не можу)))) Але раніше Корольова було в топі для переглядів перспективних)))))

– ))) За природою людською одне з улюблених занять народу рахувати чужі гроші))) Відкриємо трішки таємницю?))) Не траплялося в твоїй кар’єрі, коли не виплатили обіцяне, зароблене?

– ))))) Було в «Ходаку», але то дрібниці!!))) До честі Григорія Плічка скажу, що все, про що домовлялися, було виплачено, хоча я і не грав! В усіх інших випадках я грав і все було як домовились!

– Може футболіст лише грою в чемпіонаті області заробляти на життя?

– Раніше міг, в «Зорі»)))))))) Зараз мабуть без шансів!

– Ризикнеш назвати, наприклад, усереднену суму, що може заробити гравець в тих таки лідируючих клубах області (славу Богу тебе по аутсайдерам не носило)))) ?

– Скажем так, щоб було зрозуміло!))) Відстань від стадіону «ферммаш» десь до площі перед адміністрацією (від дому до магазину) могли дозволити собі таксі)) Це в Зорі! Зараз ця сума залежно від результату 6 – 10 тисяч.

Усі найцікавіші новини з сайту Табло можна отримувати в нашому телеграм-каналі